Генеральне консульство України у Франкфурті-на-Майні

, Київ 17:05

Часті запитання / FAQ

Оформлення паспорта:

Чи необхідно перебувати на консульському обліку для оформлення/заміни закордонного паспорта?

- Ні. Факт перебування на консульському обліку не має значення при розгляді заяви щодо оформлення/заміни паспорта громадянина України для виїзду за кордон. 

Чи оформлюються у Генконсульстві біометричні закордонні паспорти?

- Так. Генеральне консульство здійснило перехід на нову технологічну платформу та встановило обладнання для отримання біометричної інформації від заявників. Відповідно до змін у постанові КМУ від 7 травня 2014 року №152, встановлених постановою №1001 від 16.11.2016 року, паспорт громадянина України оформлюється виключно з носієм біометричної інформації

Де можна оформити біометричний закордонний паспорт?

- Станом на сьогодні оформлення біометричних паспортів здійснюється:

а) на території України у територіальних підрозділах Державної міграційної служби та її сервісних центрах;

б) закордонними дипломатичними установами України.

При цьому слід врахувати, що паспортні документи виготовляються та персоналізуються централізовано - на потужностях Національного банку України, а потім надсилаються до органів, які здійснювали прийняття заяви про оформлення паспорта. Відтак, слід рахуватися з тим, що від моменту подачі заяви про оформлення закордонного паспорта до його отримання в закордонній дипломатичній установі може пройти до 90 днів (відповідно до встановлених законодавством термінів). Звичайно, виготовлений документ може надйти до установи і значно раніше - про 1,5 - 2-х місяців. Разом з тим, за умови відсутності дійсного паспорта, не радимо планувати поїздок на термін до 90 днів від моменту подачі клопотання про оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Чи можна оформити паспорт в Україні громадянам, які постійно проживають за кордоном (мають штамп "Постійне проживання" у закордонному паспорті) та не мають внутрішнього паспорта і реєстрації в Україні?

- До початку оформлення паспортів громадянина України для виїзду за кордон з носієм біометричної інформації було здійснено чимало змін у нормативно правовій базі паспортної сфери. Зокрема, п. 36  Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, його тимчасового затримання та вилучення дозволяє таким громадянам звертатися для обміну паспорта до територіального органу або підрозділу ДМС в Україні. Раніше документування таких громадян закордонними папортами на території України було виключною компетенцією Міністерства закордонних справ (наразі органи МЗС на території України не займаються питаннями документування громадян паспортними документами).

Скільки в Україні триває обмін закордонного паспорта на новий?

-  Відповідно до інформації Державної міграційної служби: 

Інформація про платежі у цьому розділі сторінки актуальна лише за умови оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон у підрозділах Державної міграційної служби (при оформленні паспорта за кордоном слід натомість орієнтуватися на тарифи консульського збору). 

Оплачується адміністративний збір, який розраховуєхться як сума вартості адміністративної послуги та вартості бланку

 У разі оформлення протягом 20 робочих днів сума адміністративного збору складає 557 грн. 32 коп., у тому числі:

  • Вартість адміністративної послуги – 253 грн. (Постанова КМУ від 2 листопада 2016 р. N 770)
  • Бланки паспорта громадянина України для виїзду за кордон виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства (абзац другий частини першої статті 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»).
    З метою реалізацій вимог вказаного вище Закону ДМС щорічно укладає договори на виготовлення бланків паспорта громадянина України для виїзду за кордон з Державним підприємством «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів, яким встановлюється вартість  такого бланка документу.
    У 2016 році вартість бланку паспорта громадянина України для виїзду за кордон становить – 304 грн. 32 коп.

У разі термінового (протягом 7 робочих днів) оформлення, сума адміністративного збору складає 810 грн. 32 коп., у тому числі:

У разі термінового (протягом 3 робочих днів у випадках, визначених законодавством) оформлення, сума адміністративного збору складає 810 грн. 32 коп., у тому числі:

Докладніше про оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон дивіться на офіційній сторінці Державної міграційної служби України.

Внаслідок шлюбу у мене змінилося прізвище (ім'я). Чи потрібно міняти закордонний паспорт?

До уваги громадян України, які звертаються з питання обміну закордонного паспорта у зв’язку із зміною прізвища (стосується тих громадян, які проживають/перебувають за кордоном, мають паспорт громадянина України (т.з. "внутрішній" паспорт)).

Відповідно до пункту 31 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, його тимчасового затримання та вилучення, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 2014 р. № 152, обмін паспорта для виїзду за кордон у разі зміни інформації (тобто зміни прізвища або імені), внесеної до паспорта для виїзду за кордон, здійснюється в порядку, встановленому для його оформлення.

У разі виникнення обставин (зміни прізвища, імені, дати або місця народження), у зв’язку з якими паспорт для виїзду за кордон підлягає обміну, особа зобов’язана подати зазначені документи протягом одного місяця з дати настання таких обставин /подій.

У разі зміни прізвища або імені особа може подати документи для обміну паспорта для виїзду за кордон в день подання документів для обміну паспорта громадянина України у зв’язку із зміною прізвища або імені.

Увага! Відповідно до пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року N 2503-XII, паспорт громадянина України (так званий внутрішній паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства. В Україні – це Державна міграційна служба та її територіальні органи. Тобто, у разі зміни прізвища (імені), громадянин України зобов’язаний протягом місяця після зміни свого прізвища (імені) змінити паспортні документи на нове прізвище (ім’я).

Паспорт громадянина України (внутрішній паспорт) можна змінити лише на території України.

Якщо особа в день подання документів для обміну паспорта громадянина України у зв’язку із зміною прізвища або імені не подала документів для обміну паспорта для виїзду за кордон, ДМС чи його територіальний орган або підрозділ, який отримав документи для обміну паспорта громадянина України, визнає паспорт для виїзду за кордон недійсним, про що протягом однієї доби інформує Адміністрацію Держприкордонслужби та Українське бюро Інтерполу.

У разі неподання особою протягом місяця з дати зміни інформації, внесеної до паспорта громадянина України (крім додаткової змінної інформації), документів для його обміну за наявності у ДМС відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу або розірвання шлюбу (під час якого змінено прізвище), зміни імені паспорт для виїзду за кордон, який підлягав обміну у зв’язку із зміною прізвища або імені, визнається недійсним.

Щоб уникнути проблем зі зміною паспортних документів внаслідок зміни прізвища/імені Генконсульство рекомендує наступний ПОРЯДОК ДІЙ:

  1. Якомога швидше засвідчити документи про шлюб штампом апостиль (переклад документів українською краще зробити на території України, оскільки переклади, виконані на території Німеччини, також мають засвідчуватися апостилем). Якщо обаставини, які призвели до зміни паспортних даних, настали більше ніж 30 днів тому, при подачі документів до Державної міграційної служби (ДМС) або Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) доведеться сплатити адмінстративний штраф за несвоєчасний обмін документів;
  2. Звернутися до ДМС або до ЦНАП з метою одночасного обміну паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон на шлюбне прізвище (при обміні закордонного паспорта слід написати заяву щодо залишення Вам попереднього закордонного паспорта у анульованому вигляді та сплатити відповідне державне мито);
  3. Повертаючись з України до ФРН, надати органам паспортного контролю новий та старий паспорт для виїзду за кордон (а також візовий документ, якщо він не внесений до паспорта). У будь-якому випадку слід виїжджати на територію України, оскільки послуги з обміну національних паспортів не належать до компетенції закордонних дипломатичних установ України;
  4. Після повернення до ФРН  - звернутися до місцевих органів по роботі з іноземцями (Ausländerbehörde) щодо обміну візових докуметів на шлюбне прізвище на підставі нового паспорта для виїзду за кордон. 

Якщо Ваш паспорт для виїзу за кордон буде вилучено під час обміну, то для повернення у ФРН доведеться звертатися до Посольства Німеччини за новою візою. Тому важливо не забути подати вищезгадану заяву про залишення Вам анульованого попереднього паспорта.

Роз’яснення щодо оформлення паспорта громадянина України у формі картки із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру

УВАГА! У закордонних дипломатичних установах паспорт громадянина України, у тому числі у форматі пластикової картки, не видається (див. роз'язнення нижче)!

Відповідно до статті 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Оформлення і видача паспорта громадянина України здійснюються розпорядником Реєстру. Відповідно до статті 2 вищезгаданого Закону, розпорядник Реєстру - центральний орган виконавчої влади, на який в порядку, передбаченому законами та актами Президента України, покладено реалізацію державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів. Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Положення про Державну міграційну службу, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 р. № 405/2011, Державна міграційна служба України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Таким чином, паспорт громадянина України, у тому числі у формі картки, оформлюється та видається підрозділами Державної міграційної служби України (ДМС).

Відповідно до інформації, розміщеної на офіційній веб-сторінці ДМС, з січня 2016 року міграційна служба розпочала впровадження нових паспортів громадянина України у формі картки.

Заяви на оформлення паспорта громадянина України у формі картки підрозділи ДМС почали приймати з 11.01.2016 р. З переліком територіальних підрозділів ДМС можна ознайомитися за посиланням: http://dmsu.gov.ua/images/files/2016/perelik_tp.pdf

Вихід з громадянства:

Якщо я виходжу з громадянства разом з неповнолітньою дитиною, для неї потрібно заповнювати окрему заяву?

Дані про дітей (особи до 18 років, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі) мають бути внесені до блоку питань №2 Вашої заяви-анкети. Окрема заява-анкета на дитину оформлюється лише у випадку її самостійного виходу з громадянства України за клопотанням одного з батьків (коли батьки залишаються у  громадянстві України або здійснили процедуру виходу з громадянства раніше). Проте, з 14 років дитина має дати згоду на вихід з громадянства за клопотанням одного з батьків.

Скільки коштує вихід з громадянства України для дитини?

Консульський збір за оформлення клопотання про вихід з громадянства України справляється за кожне клопотання, незалежно від віку особи у клопотанні та кількості дітей, з якими заявник виходить з громадянства:

– у разі, якщо дитина віком до 14 років виходить з громадянства України разом з одним з батьків, стягується лише консульський збір за розгляд заяви-анкети. Окремий збір за дитину не справляється;

– у разі, якщо дитина віком від 14 до 18 років виходить з громадянства України разом з одним з батьків або окремо за їхнім клопотанням, стягується консульський збір за розгляд заяви-анкети та збір за нотаріальне засвідчення консулом заяви дитини про згоду на вихід з громадянства .

Наприклад:

доросла особа = 270 євро,

доросла особа + дитина до 14 років = 270 євро,

доросла особа + двоє дітей до 14 років = 270 євро,

доросла особа + дитина від 14 років = 270 + 35 євро,

дитина до 14 років = 270 євро,

дитина від 14 років = 270 + 35 євро.

Другий з батьків моєї дитини – громадянин Німеччини. Моя дитина теж отримала громадянство ФРН. Чи є у неї громадянство України? 

Відповідно до статті 7 Закону України «Про громадянство України» в редакції від 18.01.2001 р., особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України.

Якщо дитина народилася до 01.03.2001 р.(до набуття чинності Закону України «Про громадянство України» в редакції від 18.01.2001 р.), при різному громадянстві батьків, один з яких на момент народження дитини перебував у громадянств України, дитина є громадянином України:

  • 1) якщо вона народилася на території України;
  • 2) якщо вона народилася за межами держави, але батьки або один з них у цей час постійно проживали на території України (тобто не оформили виїзд на постійне проживання за кордон).

При різному громадянстві батьків, один з яких на момент народження дитини перебував у громадянстві України, якщо в цей час обоє з батьків постійно проживали за межами України, громадянство дитини, яка народилася за межами України, визначається за письмовою згодою батьків.

Дитина, батько чи мати якої на момент її народження перебували у громадянстві України, а другий був особою без громадянства чи був невідомим, є громадянином України незалежно від місця її народження.

Відповідно до пункту 1 статті 2 Закону України «Про громадянство України», одним із принципів громадянства України є принцип єдиного громадянства. Тобто, якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.

Громадянство України припиняється (стаття 17 вищезгаданого Закону) в таких випадках:

  • а) внаслідок виходу з громадянства (ініціюється особою);
  • б) внаслідок втрати громадянства (ініціюється державою);
  • в) на підставі міжнародних договорів.

Моя дитина не має гарантії громадянства ФРН, бо вона набула громадянства Німеччини з моменту народження через батька-німця. Який документ потрібен для виходу з громадянства України замість Einbürgerungszusicherung?

Якщо дитина набула громадянства іншої країни за народженням, то для виходу з громадянства України слід надати документ, який підтверджує наявність у дитини іншого громадянства. У такому випадку слід оформити у компетентних органах ФРН посвідчення особи дитини (Kinderausweis) або проїзний документ дитини (Kinderreisepass),  зробити нотаріально засвідчену копію першої сторінки (де розміщене фото, зазначені особові дані та громадянство), засвідчити підпис нотаріуса штампом апостиль та зробити переклад у  присяжного перекладача (пошук присяжного перекладача: http://www.justiz-dolmetscher.de/suche.jsp;jsessionid=079263A6C7492A8500DA2B683386A329 ), який теж слід засвідчити штампом апостиль. Чотири звичайні  копії засвідченого у такий спосіб документа та перекладу додаються до матеріалів Вашого клопотання.

Переклади документів теж необхідно засвідчувати штампом апостиль?

Так, усі переклади документів, виконані не на території України, мають містити засвідчення підпису перекладача штампом апостиль відповідно до положень Гаазької конвенції 1961 року, яка скасовує вимогу легалізації офіційних документів, обмежуючись проставленням на документі штампу апостиль. Таке засвідчення перекладу дозволяє його використовувати на території інших країн. Якщо переклад було виконано на території України,  підпис перекладача має бути засвідчено нотаріусом.

Набуття громадянства:

Довідка про реєстрацію дитини громадянином України за народженням була оформлена з помилкою. У такому вигляді її відмовляються приймати. Що робити?

Просимо звернути увагу на важливість зазначення особових даних дитини  в такій довідці у повній відповідності до свідоцтва про народження: дата народження, написання імені (прізвище, ім’я та по батькові). У разі виявлення у довідці розбіжностей (наприклад: відсутність по батькові, зазначення лише одної частини подвійного імені тощо), слід звернутися до органу видачі довідки, надавши оригінал довідки, яка містить неточності, та необхідні документи разом з заявою у довільній формі щодо виправлення розбіжностей (замість заяви встановленого зразку).

Довідку про реєстрацію дитини громадянином України за народженням було втрачено. Де можна оформити дублікат або повторний документ?

Якщо довідку бло втрачено, то видачу повторної довідки або дублікату чинним законодавством не передбачено. Натомість органом видачі первинної довідки оформлюється довідка про проведену реєстрацію особи громадянином України за народженням.

Оформлення довіреності:

Чи можна вносити зміни у довіреність?

Зверніть увагу, що на момент оформлення довіреності у Генконсульстві заявник має перевірити повноту та вірність тексту документа. Після чого засвідчує текст довіреності власним підписом під наступною фабулою:  Довіреність мною прочитана, її зміст мені зрозумілий та відповідає моїй волі.

Це означає, що після засвідчення Вашого підписа консулом, жодних змін, виправлень та дописок у довіреність вноситися не може. 

У випадку наявності розбіжностей чи невідповідностей у тексті довіреності слід оформити іншу довіреність і на цей раз більш уважно прочитати текст документа.

Оформлення спадщини:

Що значить поняття "місце відкриття спадщини"?

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна (частина перша та друга ст. 1221 Цивільного кодексу України).

При цьому, необхідно мати на увазі, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, а часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частини перша та друга ст. 1220 Цивільного кодексу України).

Місце відкриття спадщини підтверджується:

    • довідкою житлово-експлуатаційної організації,
    • довідкою правління житлово-будівельного кооперативу про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця;
    • записом у будинковій книзі про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця,
    • довідкою адресного бюро,
    • довідкою райвійськкомату про те, що спадкодавець до призову на військову службу проживав за відповідною адресою.

Місце відкриття спадщини не може підтверджуватись свідоцтвом про смерть.

 У разі відсутності у спадкоємців документів, що підтверджують місце відкриття спадщини, нотаріус роз’яснює спадкоємцям їх право на звернення до суду із заявою про встановлення місця відкриття спадщини. У такому випадку місце відкриття спадщини підтверджується копією рішення суду, що набрало законної сили.

 Якщо спадкодавець, якому належало майно на території України, мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається на підставі Закону України «Про міжнародне приватне право».

Відповідно до статті 70 Закону України «Про міжнародне приватне право» спадкові відносини регулюються з урахуванням положень статей 71, 72 цього Закону правом держави, у якій спадкодавець мав останнє місце проживання, за винятком, якщо спадкодавцем не обрано в заповіті право держави, громадянином якої він був. У разі, якщо після складання заповіту його громадянство змінилося, вибір права спадкодавцем буде недійсним.

Стаття 71 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлює, що спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, – правом України.

Хто має право на спадкування?

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування отримують спадкоємці за законом в порядку черговості, визначеною у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (частини перша та друга статті 1223 Цивільного кодексу України).

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, коли спадкоємцями укладено договір про зміну черговості права на спадкування.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Така заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника, а заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.

Які строки для прийняття спадщини?

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом цього строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Чи можна відмовитися від прийняття спадщини?

Спадкоємці мають право на відмову від прийняття спадщини, тобто спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого для прийняття спадщини. Заява про відмову від прийняття спадщини також подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування, а неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування. Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.

Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.

Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.

Прийняття і відмова від прийняття спадщини можуть мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.

Як написати заяву про відмову від спадщини?

 Зразок заяви про відмову від прийняття спадщини

В__________київську державну нотаріальну контору 
гр. _______________________, 
що проживає в м. Києві, вул. ________, буд. __,кв.__-
________________________________________
(реєстраційний номер облікової картки платника податку)

ЗАЯВА

29 квітня 2012 року помер мій чоловік – (ПІБ, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податку )_________________, що постійно проживав за адресою: м. Київ, вул.____________ , буд.____, кв.______

Після його смерті відкрилася спадщина

Повідомляю нотаріуса, що від прийняття спадщини я відмовляюсь.

Зміст статей 1269, 1273, 1274 Цивільного кодексу України нотаріусом мені роз’яснено.

Місто Київ,

03 липня 2012 року

Підпис ____________________________/ __________________________/


 


Зразок заяви про прийняття спадщини за законом

В__________київську державну нотаріальну контору 
_______________________, 
що мешкає в м. Києві, вул. ________, буд. __,кв.__- 
_____________________________
(реєстраційний номер облікової картки платника податку)

 

ЗАЯВА

29 квітня 2012 року помер мій батько – (ПІБ, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податку)___________________, що постійно проживав за адресою: м. Київ, вул.____________ , буд.____, кв.______

Після його смерті відкрилася спадщина

Повідомляю нотаріуса, що цю спадщину я приймаю.

Зміст статей 1269, 1273, 1274 Цивільного кодексу України нотаріусом мені роз’яснено.

Місто Київ

03 липня 2012 року

Підпис ____________________________/ __________________________/


 

Зразок заяви про прийняття спадщини за заповітом

В__________київську державну нотаріальну контору 
гр. _______________________, 
що проживає в м. Києві, вул. ________, буд. __,кв.__-
________________________________________
(реєстраційний номер облікової картки платника податку)

ЗАЯВА

29 квітня 2012 року помер мій батько – (ПІБ, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податку)___________________, що постійно проживав за адресою: м. Київ, вул.____________ , буд.____, кв.______

На день його смерті залишилось спадкове майно, на яке померлий залишив заповіт на моє ім’я, посвідчений 18 вересня 1998 року _______________, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № ________.

Спадкове майно складається з :

- квартири за № ____( прописом ) у будинку № ____ ( прописом ), що знаходиться по вул. _______________, 1/2 якої належала померлому особисто та 1/2 частини якої належала померлій 08 квітня 2001 року __________________, спадкоємцем якої був її чоловік __________________, який фактично прийняв спадщину, але юридично не оформив своїх спадкових прав.

Спадщину я приймаю.

Спадкоємцем, передбаченим ст. 1241 ЦК України є дружина померлого - ________________________________________________.

До зазначеної заяви додаю :

      • копію свідоцтва про смерть громадянина;
      • оригінал заповіту;
      • довідку про останнє місце проживання спадкодавця.

Інші документи будуть подані додатково.

Місто Київ

03 липня 2012 року

Підпис ____________________________/ __________________________/



Зразок заяви про видачу свідоцтва спадкоємцям, які прийняли спадщину

В__________Київську державну нотаріальну контору 
гр. _______________________, 
що проживає в м. Києві, вул. ________, буд. __,кв.__- 
________________________________________ 
(реєстраційний номер облікової картки платника податку)
гр. _______________________, 
що проживає в м. Києві, вул. ________, буд. __,кв.__- 
________________________________________
(реєстраційний номер облікової картки платника податку)

ЗАЯВА

24 жовтня 2004 року помер мій батько – (ПІБ, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податку)___________________, що постійно проживав за адресою: м. Київ, вул.____________ , буд.____, кв.______

Після його смерті відкрилася спадщина яка складається з:

- 1/2 ( однієї другої ) частини житлового будинку, який 
знаходиться за адресою м. Київ, вул. _____________________, 
буд. _____ ( прописом ), загальною площею_____.

- грошових вкладів з відповідними відсотками та компенсаціями, 
що знаходяться на рахунках №№ ___________,_____________, 
в Дарницькому відділенні №______ Ощадного 
банку м. Києва та на рахунку №_________, що знаходиться в 
філії Дарницького відділення № ________, Ощадного банку 
м. Києва.

Вказане спадкове майно ми, як спадкоємці, що на час відкриття спадщини проживали постійно зі спадкодавцем, прийняли та просимо видати нам Свідоцтва про право на спадщину за законом. Необхідні документи додаємо.

Місто Київ

__ __________ 20 року

  Підпис ____________________________/ __________________________/

Перетин кордону неповнолітніми:

Загальні положення виїзду з України неповнолітніх:

Умови перетину кордону України встановлюються Правилами перетинання державного кордону громадянами України (затв. постановою КМУ від 27.01.1995 р. №57 у ред. постанови КМУ №534 від 16.10.2014 р.) Щодо перетинання кордону неповнолітніми громадянами див. пп. 3 - 7.

Громадяни України, які досягли 16 річного віку, можуть самостійно виїжджати з України.

Громадяни України,  які не досягли 16-річного віку, можуть виїжджати за кордон:

а) у супроводі обох батьків;
б) у супроводі одного з батьків (за умови наявності нотаріально засвідченої згоди від другого з батьків; або без такої згоди - у наведених нижче випадках);
в) у супроводі осіб, уповноважених батьками, якщо такі особи на момент виїзду з України досягли 18-річного віку (за умови наявності нотаріально засвідченої згоди від обох/одного з батьків. Випадки надання згоди лише від одного з батьків наведені нижче).

Нижче розглянуто випадки виїзду з України неповнолітніх до 16 років.

Нотаріально засвідчена згода від обох/одного з батьків на виїзд дитини до 16 років потрібна у таких випадках:

а) відсутності на момент виїзду дитини у пункті пропуску одного з батьків (необхідна заява від другого з батьків);

б) відсутності на момент виїзду дитини у пункті пропуску обох батьків (необхідна заява від обох батьків).

 Заява засвідчується нотаріально, з  зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування дитини у цій державі.

Нотаріально засвідчена згода від одного з батьків на виїзд дитини до 16 років непотрібна у таких випадках:

а) якщо другий з батьків є іноземцем або особою без громадянства, що підтверджується записом про батька у свідоцтві про народження дитини*, та який (яка) відсутній у пункті пропуску;

б) якщо у паспорті громадянина України для виїзду за кордон, з яким перетинає державний кордон громадянин, який не досяг 16-річного віку, або проїзному документі дитини є запис про вибуття на постійне місце проживання за межі України чи відмітка про взяття на постійний консульський облік у дипломатичному представництві або консульській установі України за кордоном (Постанова КМУ від 19 жовтня 2016 р. № 733); 

Тимчасовий консульський облік не звільняє від вимоги надання заяви від другого з батьків!


в) у разі пред'явлення документів або їх нотаріально засвідчених копій: 

свідоцтва про смерть другого з батьків;

рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків;

рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім;

рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним;

рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків;

довідки про народження дитини, виданої відділом реєстрації актів цивільного стану, із зазначенням підстав внесення відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України ( 2947-14 ) (під час виїзду дитини за кордон у супроводі одинокої матері).

* свідоцтво про народження та інші документи, якщо їх було видано за межами України компетентними органами іноземних країн, мають бути засвідчені у встановленому порядку та подаватися разом з перекладом українською мовою.

Виїзд з України дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 16-річного віку, здійснюється:

1) які проживають (перебувають) у закладах охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі, - у разі пред'явлення нотаріально посвідченої згоди керівника цього закладу та у супроводі уповноваженої ним особи;

2) які влаштовані на виховання та спільне проживання до прийомної сім'ї, - у разі пред'явлення оригіналу договору про влаштування дитини до прийомної сім'ї або його нотаріально засвідченої копії та у супроводі прийомних батьків або одного з них;

3) які влаштовані на виховання та спільне проживання до дитячого будинку сімейного типу, - у разі пред'явлення оригіналу договору про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу або його нотаріально засвідченої копії та у супроводі батьків-вихователів або одного з них;

4) які перебувають під опікою, піклуванням за рішенням органів опіки та піклування, - у разі пред'явлення оригіналу рішення про встановлення опіки (піклування) або його нотаріально засвідченої копії та у супроводі опікуна або піклувальника;

5) які перебувають під опікою, піклуванням за рішенням суду, - у разі пред'явлення рішення суду про встановлення опіки (піклування) або його нотаріально засвідченої копії та у супроводі опікуна або піклувальника;

6) які відповідно до договору про патронат передані органом опіки і піклування на виховання в сім'ю іншої особи (патронатного вихователя) до досягнення дитиною повноліття - у разі пред'явлення оригіналу зазначеного договору, посвідченого підписом уповноваженої особи відповідної місцевої держадміністрації або
міської (за винятком міст районного значення) ради, скріпленим гербовою печаткою, або його нотаріально засвідченої копії та у супроводі патронатного вихователя.

Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з прийомних батьків, батьків-вихователів здійснюється за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з них відсутній у
пункті пропуску через державний кордон.

Виїзд з України дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 16-річного віку, зокрема тих, що проживають (перебувають) у районах проведення антитерористичної операції, попередньо повинен бути погоджений із службою у справах дітей відповідної місцевої держадміністрації або міської (за винятком міст районного значення) ради у порядку, визначеному Мінсоцполітики. { Абзац дев'ятий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 415 ( 415-2012-п ) від 23.05.2012; в редакції Постанови КМ N 534 ( 534-2014-п ) від 16.10.2014 }

Виїзд з України дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 16-річного віку, після їх усиновлення іноземцями здійснюється у супроводі батьків-усиновлювачів у разі пред'явлення рішення суду про усиновлення або його нотаріально засвідченої копії.

В'їзд в Україну громадян України:

Відповідно до п. 7 Правил перетинання державного кордону громадянами України 

Громадяни в'їздять в Україну без будь-яких обмежень. 

(у тому числі неповнолітні).
Разом з тим, слід пам'ятати про необхідність дотримання наступних пунктів Правил:

8. В'їзд/вхід на територію пункту пропуску громадян, які перетинають державний кордон, перебування у пункті пропуску та виїзд/вихід громадян з нього здійснюється за паспортними документами.

9. Громадяни, які перетинають державний кордон, зобов'язані пройти прикордонний, митний та інші види контролю відповідно до законодавства.

10. Пропуск громадян через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами підрозділу охорони державного кордону.

11. Паспортний документ або посвідчення особи на повернення в Україну вважаються дійсними, якщо вони відповідають встановленому зразку, видані уповноваженим на те органом, оформлені належним чином і належать громадянинові, який їх пред'являє.

12. Для здійснення прикордонного контролю громадяни подають уповноваженим службовим особам підрозділу охорони державного кордону паспортні, а у випадках, передбачених законодавством, і підтверджуючі документи без обкладинок і зайвих вкладень.

Докладніше про перетин кордону України див. чинні Правила.

Візовий калькулятор

Візовий калькулятор - це допоміжний інструмент, що допоможе розрахувати кількість днів дозволеного перебування на території Шенгенської зони з урахуванням Ваших попередніх поїздок: http://ec.europa.eu/dgs/home-affairs/what-we-do/policies/borders-and-visas/border-crossing/schengen_calculator_en.html?lang=en

Безвізовий режим з ЄС для громадян України-власників біометричних паспортів для виїзду за кордон

З 11 червня 2017 року набув чинності безвізовий режим в'їзду для громадян України, які є власниками закордонних паспортів нового зразку - з носієм біометричної інформації.
Відтак, власники таких документів можуть вїжджати до країн ЄС та Шенгенського простору без необхідності оформлення візи та залишатися на їхні' території на строк (суцільний або сумарний) до 90 днів протягом 180 днів. Проте, слід звернути увагу, що безвізовий в'їзд можливий не до всіх країн/територій, які є членами ЄС та входять до Шенгенського простору (див. наступний блок).

До яких країн Європейського Союзу та Шенгенської зони я можу поїхати без візи?

З 11 червня 2017 року - дня запуску безвізового режиму українці отримали право їздити без віз до 30 країн Європи. Вони діляться на три блоки:

а) 22 країни Європейського союзу, які входять до Шенгенської зони: Австрія, Бельгія, Греція, Данія, Естонія, Іспанія, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Польща, Португалія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехія та Швеція;

б) 4 держави в складі ЄС, які входять до Шенгенської зони, але ще не зняли контроль на своїх внутрішніх кордонах: Болгарія, Кіпр, Румунія та Хорватія;

в) 4 держави, які не входять до ЄС, але є учасницями Шенгенської угоди: Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія.

Але й це ще не все. Візові вимоги для українських мандрівників знімуть також країни та території, які зараз вимагають від українців наявності шенгенської візи, або ж ті, в які можна потрапити лише транзитом через держави-члени Шенгенської угоди, – наприклад, Монако чи Ватикан.

Дві держави у складі ЄС – Велика Британія та Ірландія – провадять власну міграційну політику, тому для їхнього відвідування громадянам України, як і раніше, потрібно оформлювати візи. Необхідність оформлювати візи також розповсюджується на неєвропейські території Франції та Нідерландів.

Які документи у мене можуть запитати на кордоні з ЄС?

Перетин іноземцями кордону з європейськими країнами регламентує Шенгенський прикордонний кодекс. Прикордонна перевірка заснована на правилах, прописаних у цьому документі, і зводиться до головної мети – переконатися, що подорожуючий не планує порушувати європейські міграційні правила.

Прикордонник має право перевірити виконання п'яти вимог, причому ці вимоги не залежать від наявності візи, вони діють рівною мірою для мандрівників, які перетинають кордон у межах як візового, так і безвізового режиму. Умови в'їзду до ЄС наступні:

1) наявність документа для перетину кордону (наприклад, закордонного паспорту);

2) переконливе обґрунтування мети та умов перебування у країнах Європи;

3) наявність достатніх фінансових коштів для перебування в ЄС та для повернення додому;

4) відсутність мандрівника у переліку осіб, яким заборонений в'їзд до ЄС;

5) відсутність з боку мандрівника загрози для громадського порядку, безпеки, громадського здоров'я та міжнародних відносин.  

Для перевірки мети поїздки на кордоні можуть попросити такі підтверджуючі документи:

Для бізнес-подорожей і відряджень:

  • запрошення на зустріч
  • інший документ, що підтверджує торговельні або ділові відносини
  • квиток на виставку або захід, якщо метою поїздки є їхнє відвідування

Для туризму або приватних подорожей:

  • бронювання проживання або запрошення в довільній формі, якщо ви збираєтеся зупинитися у друзів
  • зворотний квиток (якщо ви подорожуєте автомобілем, це не обов'язкова вимога)
  • маршрут або план вашої поїздки, якщо ви подорожуєте автомобілем

Для подорожей з метою навчання:

  • сертифікат про реєстрацію/зарахування до навчального закладу/курсів/школи
  • студентське посвідчення або сертифікат про відвідування курсів

Для подорожей з метою участі в політичних, наукових, культурних, спортивних або релігійних заходах або з іншою метою:

  • запрошення, вхідні квитки, дані про реєстрацію або програми; у них має бути вказана назва організації, яка запрошує, та термін перебування
  • будь-які інші прийнятні документи, що підтверджують мету візиту

В якості доказу фінансової спроможності або забезпечення поїздки мандрівник може надати такі варіанти підтвердження (на власний вибір):

  • готівкові кошти
  • тревел-чеки
  • оплачене проживання та квитки
  • фінансові гарантії сторони, яка запрошує
  • кредитні картки міжнародних платіжних систем

Важливо! Виписки з банків про стан рахунку, довідки з місця роботи та інші подібні документи не включені до списку та не обов'язкові до надання.

Водночас, якщо у прикордонника виникнуть сумніви, на кордоні вас можуть попросити підтвердити наявність коштів на банківському рахунку – за допомогою банкоматів у зоні прикордонного контролю, інтернет-банкінгу або телефонного дзвінка у банк.

Якщо є бажання, ви можете везти із собою чек з банкомату або інший підтверджуючий документ, але ви не зобов'язані цього робити; прикордонник не має права відмовити вам у в'їзді лише на тій підставі, що у вас немає паперу з печаткою банку. Вибір документа, що підтверджує наявність коштів, залишається за вами.

Також у вас можуть запросити діючу медичну страховку міжнародного зразка, але її наявність не є обов'язковою, а її відсутність не може стати підставою для відмови у в'їзді.

Чи потрібно проставляти апостиль на документі, якщо його вже було легалізовано?

Якщо документ, виданий іноземними органами влади, містить попереднє засвідчення уповноваженого органу країни походження документа та штамп закордонної дипломатичної установи України про засвідчення підпису та печатки особи такого уповноваженого органу, це означає завершену процедуру легалізації документа для його використання на території України та в усіх її офіційних органах. На такі документи проставляти штамп апостиль немає потреби.
У відносинах між Україною та ФРН засвідчення документів апостилем почало застосовуватись з 22 липня 2010 року. Тобто, усі документи ФРН, видані після цього, мають бути засвідчені апостилем для їх надання до органів України.
У переліках документів, які подаються для вчинення консульских дій, як правило, окремо зазначається, якщо документ не потребує засвідчення апостилем. В усіх інших випадках документи подаються засвідченими. Про органи ФРН, що проставляють апостиль на німецікі офіційні документи читайте у розділі Засвідчення документів.   

Інформація, підготовлена Міжнародною Організацією з Міграції:

Корисна інформація якщо необхідно:
- відновити документи;
- зареєструвати місце проживання або перебування;
- допомога з працевлаштуванням, відкриттям власної справи;
- допомога з оформленням пенсії;
- допомога з питань освіти неповнолтніх;
- медична допомога чи реабілітація;
- соціально-психологічна допомога;
- правова допомога або консультації;
- ввезти майно в Україну;
- стикаєтеся з проявами корупції;
- телефони екстрених служб тощо.

Перегляньте пам'ятку нижче або завантажте її у фотматі PDF 

Тарифи Deutsche Post станом на 2016-й рік:

Інформування поштовим шляхом про готовність документів або стан розгляду клопотання  відбувається за рахунок заявника.

Відтак, просимо додавати до матеріалів клопотання / заяви про вчинення консульської дії (якщо в пам'ятці зазначено необхідність надання конверта) зворотній конверт, підписаний Вашою адресою у якості отримувача та маркований відповідно до актуальних поштових тарифів (в залежності від того, як саме Ви бажаєте отримати повідомлення).

Формат листа

Тариф дійсний
з 01.01.2016

Посилання 

Додаткові послуги

Тариф дійсний
з 01.01.2016

Загальна вартість з додатковими послугами
Standardbrief (Звичайний лист)
Вага до 20g, Розміри
max. 23,5x12,5x0,5 cm
0,70 €* Zum Produkt

 

 

 

Einschreiben

 

Einschreiben Einwurf

  

 

 

 

2,50 €*

 

2,15 €

  

Einschreiben 3,20 

Einschreiben Einwurf 2,85 €

Kompaktbrief (Компактний лист)
Вага до 50g, Розміри
max. 23,5x12,5x1,0 cm
0,85 €* Zum Produkt  

Einschreiben 3,35 €

Einschreiben Einwurf 3,0 €

Großbrief (Великий лист)
Вага до 500g, Розміри
max. 35,3x25,0x2,0 cm
1,45 €* Zum Produkt  

Einschreiben 3, 95 €

Einschreiben Einwurf  3,60 €

Maxibrief (Максимальний лист)
Вага до 1.000g, Розміри
max. 35,3x25x5 cm
2,60 €* Zum Produkt  

Einschreiben 5,10 €

Einschreiben Einwurf 4,75 €

Докладніше - на сторінці Deutsche Post

Як зробити переклад документа українською мовою для його подачі до Генконсульства або до органів України? 

Якщо у преліку документів до клнсульської дії, за вчиненням якої Ви збираєтесь звернутися до Генконсульства, є умова про надання документа разом з перекладом, це означає, що переклад має бути виконано професійним перекладачем.
На території ФРН знайти присяжного перекладача відповідного напрямку перекладу можна через спеціальну пошукову форму на веб-сторінці органів юстиції Німеччини: http://www.justiz-dolmetscher.de/suche_action?index=0&sprache=160 . Для вчинення деяких консульських дій (це зазаначено на сторінці такої дії) вимагається також додаткове засвідчення такого перекладу штампом апостиль у суді другої інстанції (Landgericht), де складав присягу відповідний перекладач. Для використання перекладу на території України його додаткове засвідчення штампом апостиль обов'язкове.
На території України переклад німецького документа можна зробити у будь-якому перекладацькому бюро. Проте, у цьому випадку знадобиться додаткове засвідчення підпису перекладача у нотаріуса.

Як написати електронного листа українською, якщо немає клавіатури з кирилицею? 

Насправді зробити це доволі просто. Можна скористатися зручним інструментом від Google - Input Tools: https://www.google.com/inputtools/try/?hl=uk 
Друкуйте транслітом, а Google допоможе трансформувати написані слова у зрозумілий текст українською (або будь-якою іншою мовою з широкого набору).

Генеральне консульство України в Гамбурзі (Федеративна Республіка Німеччина)
Керівник: Тарасюк Оксана Борисівна
Генеральний консул України в Гамбурзі
Адреса: Mundsburger Damm 1, 22087 Hamburg. Переглянути на мапі
Телефон: (+49 40) 22949810, (+49 160) 1725054 (ВИКЛЮЧНО в разі загрози життю чи загибелі громадян України)
Факс: (+49 40) 22949813
Ел. пошта: gc_deg@mfa.gov.ua
Веб-сайт: http://hamburg.mfa.gov.ua
Графік роботи:

Прийом громадян: 

Понеділок, середа, п’ятниця: 9:00—12:45

Вівторок: 14:00 – 17:45 

Четвер: прийом за попереднім записом громадян, які мають вади фізичного здоров’я, та прийом громадян з питань реєстрації актів цивільного стану; проведення виїзних консульських обслуговувань, відвідання арештованих і хворих громадян України

Вихідні - субота, неділя

Прийом громадян, які потрапили у скрутне становище (ДТП, втрата документів тощо), ведеться і у позаприйомні години.

Межі консульського округу:

Федеральні землі:

   Шлезвіг-Гольштейн,

Гамбург,

   Бремен,

  Нижня Саксонія.

                    

 

Примітки:

Банківські реквізити:

Generalkonsulat der Ukraine in Hamburg

IBAN: DE 33 200 40000 067 888 55 00

BIC: COBADEFFXXX

Commerzbank AG Hamburg

Генконсульство у соціальних мережах:
 


Генеральне консульство України в Мюнхені (Федеративна Республіка Німеччина)
Керівник: Костюк Вадим Валентинович
Генеральний консул України в Мюнхені
Адреса: Lessing Strasse, 14, 80336 München. Переглянути на мапі
Телефон: (+49 89) 55273718 (Канцелярія), (+49 160) 5121642 (ВИКЛЮЧНО в разі загрози життю чи загибелі громадян України)
Факс: (+49 89) 55273755
Ел. пошта: gc_dem@mfa.gov.ua
Веб-сайт: http://munich.mfa.gov.ua
Графік роботи:

Години роботи:

Пн. – Пт., 8:30 – 18:00

Прийом громадян:

Понеділок, середа, п’ятниця: 09:00 – 12:45

Вівторок: 14:00 – 17:45

Четвер: прийом за попереднім записом (gc_dem@mfa.gov.ua) громадян з особливими потребами (інваліди, вагітні, тяжкохворі), та прийом громадян з питань реєстрації актів цивільного стану; проведення виїзних консульських обслуговувань, відвідання арештованих і хворих громадян України

Вихідні - субота, неділя

Прийом громадян, які потрапили у скрутне становище (ДТП, втрата документів тощо), ведеться і у позаприйомні години.

Надання інформації з консульських питань:

     Телефон                         Питання

08955273724

 паспортні питання та  консульський облік громадян

Пн, Ср, Чт, Пт – з 16.00 до 17.00;

Вт – з 10.00 до 11.00

08955273717

 питання громадянства та оформлення постійного  місця проживання за кордоном

Пн, Ср, Чт, Пт – з 16.00 до 17.00;

Вт – з 10.00 до 11.00

08955273716

 питання нотаріату, візові формальності, витребування  документів

Пн, Ср, Чт, Пт – з 16.00 до 17.00;

Вт – з 10.00 до 11.00

08955273719

 питання оформлення свідоцтва на повернення в  Україну та реадмісія осіб

 

Пн, Ср, Чт, Пт – з 16.00 до 17.00;

Вт – з 10.00 до 11.00

У разі, якщо Вам не вдалося з’єднатися за телефоном, рекомендуємо надіслати електронного листа на адресу Генерального консульства України в Мюнхені: gc_dem@mfa.gov.ua

Пропонуємо також уважно ознайомитися з інформацією у розділі «Найчастіші запитання (FAQ)»

ВКРАЙ ВАЖЛИВО!!!

Генеральним консульством України в Мюнхені не опрацьовуватимуться телефонні дзвінки з прихованих (утаємничених) номерів телефонів та анонімні телефонні дзвінки.

При написанні електронних звернень (листів) прохання зазначати прізвище, ім’я та номер телефону (анонімні електронні звернення не опрацьовуються).   

Межі консульського округу:
Федеральні землі:
Баварія, Баден-Вюртемберг
Примітки:

Сплата консульського збору:

Передоплата / Vorkasse На місці / POS-Terminal *
IBAN DE41700202700659507544
BIC HYVEDEMMXXX
bei HypoVereinsbank München

 

*приймаються тільки дебетні картки;
  готівка та кредитні картки не приймаються

Генконсульство у соціальних мережах:

  


Генеральне консульство України у Дюссельдорфі
Керівник: Єгоров Владислав Євгенович
Генеральний консул України у Дюссельдорфі
Адреса: Immermannstraße 50, 40210 Düsseldorf. Переглянути на мапі
Телефон: (+49 211) 93 65 42 11; (+49 176 2727 6043 - ВИКЛЮЧНО в разі загрози життю чи загибелі громадян України)
Факс: (+49 211) 93 65 42 29
Ел. пошта: emb_de2@mfa.gov.ua
Графік роботи:

Прийом громадян: Пн, Ср, Пт – з 09.00 до 12.45; 

                               Вт – з 14.00 до 17.45

Консультації за телефонами:

0211 93 65 42 11 Канцелярія (загальні питання щодо роботи установи) Пн – Пт з 09.00 до 13.00
0211 93 65 42 18 Консультація: паспортні та візові питання, консульський облік громадян Пн, Ср, Чт, Пт– з 16.00 до 17.00;Вт – з 10.00 до 11.00
0211 93 65 42 17 Консультація: питання виходу з громадянства України, питання визначення належності до громадянства України, набуття громадянства України за народженням Пн, Ср, Чт, Пт– з 16.00 до 17.00;Вт – з 10.00 до 11.00
0211 93 65 42 16 Консультація: питання ПМП, нотаріату, довідки про шлюбну правоспроможність, витребування документів, питання, пов'язані зі смертю громадян, питання РАЦС Пн, Ср, Чт, Пт– з 16.00 до 17.00;Вт – з 10.00 до 11.00

Четвер – за попереднім записом (+49 211 93 65 42 11): прийом громадян, які мають вади фізичного здоров’я, та прийом громадян з питань реєстрації актів цивільного стану; проведення виїзних консульських обслуговувань, відвідання арештованих і хворих громадян України.

Вихідні дні: субота, неділя

Межі консульського округу:
Федеральні землі:
Північний Рейн-Вестфалія
Примітки:

Реквізити для сплати консульського збору:

Generalkonsulat der Ukraine in Düsseldorf
IBAN: DE07 1004 0000 0260 9261 01
BIC: COBADEFFXXX
bei: Commerzbank, Filial Berlin 1

Генконсульство у соціальних мережах:


Генеральне консульство України у Франкфурті-на-Майні (Федеративна Республіка Німеччина)
Керівник: Польова Алла Валентинівна
Генеральний консул України у Франкфурті-на-Майні
Адреса: 60313, Frankfurt am Main, Vilbeler Strasse 29. Переглянути на мапі
Телефон: (+49 69) 29720920; (+49 176 23228951 +Viber - ВИКЛЮЧНО в разі загрози життю чи загибелі громадян України)
Факс: (+49 69) 29720929
Ел. пошта: gc_def@mfa.gov.ua
Веб-сайт: http://frankfurt.mfa.gov.ua
Графік роботи:

Години прийому: Пн, Ср, Пт - з 9:00 до 12:45,

                                       Вт - з 14:00 до17:45.

Четвер: прийом, у випадку такої можливості та за попереднім погодженням, громадян певних категорій (інваліди, тяжкохворі), а також прийом громадян з питань реєстрації актів цивільного стану; проведення виїзних консульських обслуговувань, відвідання арештованих і хворих громадян України

З 1 липня 2016 року прийом відбувається за онлайн-реєстрацією.

Зареєструватися на прийом: Termin vereinbaren

Вихідні дні  - субота, неділя (а також святкові та неробочі дні).

Прийом громадян, які подорожують у Німеччині та потрапили у скрутне становище (ДТП, втрата документів тощо), ведеться і у позаприйомні години.

Зміни у графіку прийому дивіться у розділах Анонси або Оголошення

Надання консультацій по телефону (для земель Гессен, Рейнланд-Пфальц та Саар; крім вихідних та святкових днів, відповідно до графіку):

+49(69) 29 72 090: Пн - 15.00-16.00,
                             Вт - 09.00-10.30,
                             Ср - 15.00-16.30,
                             Чт- 09.00-10.30, 15.00-16.00
                             Пт - 15.00-16.00

Не вдалося зателефонувати? Напишіть нам на електронну пошту gc_def@mfa.gov.ua або надішліть повідомлення у чат Messenger сторінки Генконсульства у соціальній мережі Facebook: . Також просимо перед зверненням до установи ознайомитися з відповідями консульських посадових осіб  на найчастіші запитання (FAQ).

Увага! Третьої середи кожного місяця (з 09.00 до 12.00) проводиться прийом громадян генеральним консулом А.В.Польовою.
Записатися на прийом до генерального консула можна:

  • по телефону (в години надання консультацій по телефону +49 (69) 29 72 090: Пн - 15.00-16.00, Вт - 09.00-10.30, Ср - 15.00-16.30, Чт- 09.00-10.30, 15.00-16.00, Пт - 15.00-16.00),
  • написавши на електронну адресу установи (gc_def@mfa.gov.ua)
  • або надіславши повідомлення у чат Messenger сторінки Генконсульства у соціальній мережі Facebook: 
Межі консульського округу:
Федеральні землі:
Гессен, Рейнланд-Пфальц, Саар
Примітки:

Сплата консульського збору:

Передоплата / Vorkasse На місці / POS-Terminal *
IBAN DE59 5004 0000 0606 6302 00
BIC COBADEFFXXX
bei Commerzbank Frankfurt/Main.

 

*приймаються тільки дебетні картки;
  готівка та кредитні картки не приймаються

Генконсульство у соціальних мережах: