• A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • Deutsch
  • Стара версія
Часті запитання / FAQ
Опубліковано 09 лютого 2020 року о 17:12

- Ні. Факт перебування на консульському обліку не має значення при розгляді заяви щодо оформлення/обміну паспорта громадянина України для виїзду за кордон. 

Проте слід звернути увагу, що обмін закордонного паспорта в Генконсульстві у зв'язку зі зміною особових даних (найчастіше це відбувається у зв'язку з укладенням шлюбу та пов'язаною з цим зміною прізвища) можливий лише:

а) якщо Ви оформили виїзд/залишення на постійне проживання за кордоном (ПМП), про що у закордонному паспорті є відповідна відмітка українських органів;

б) якщо Ви не  оформили ПМП, але органах Державної міграційної служби вже змінили на нове прізвище національний паспорт (ID-картку).

Так. Генеральне консульство здійснило перехід на нову технологічну платформу та встановило обладнання для отримання біометричної інформації від заявників. Відповідно до змін у постанові КМУ від 7 травня 2014 року №152, встановлених постановою №1001 від 16.11.2016 року, паспорт громадянина України оформлюється виключно з носієм біометричної інформації.

 Станом на сьогодні оформлення біометричних паспортів здійснюється:

а) на території України у територіальних підрозділах Державної міграційної служби та її сервісних центрах;

б) закордонними дипломатичними установами України.

При цьому слід врахувати, що паспортні документи виготовляються та персоналізуються централізовано - на потужностях Національного банку України, а потім надсилаються до органів, які здійснювали прийняття заяви про оформлення паспорта. Відтак, слід рахуватися з тим, що від моменту подачі заяви про оформлення/обмін закордонного паспорта до його отримання в закордонній дипломатичній установі може пройти до 90 днів (відповідно до встановлених законодавством термінів). Звичайно, виготовлений документ може надійти до установи й значно раніше - протягом 1,5 - 2-х місяців. 

Разом з тим, за умови відсутності чинного паспорта, не радимо планувати поїздок на термін до 90 днів від моменту подачі клопотання про оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

- До початку оформлення паспортів громадянина України для виїзду за кордон з носієм біометричної інформації було здійснено чимало змін у нормативно правовій базі паспортної сфери. Зокрема, п. 36  Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, його тимчасового затримання та вилучення дозволяє таким громадянам звертатися для обміну паспорта до територіального органу або підрозділу ДМС в Україні. Раніше документування таких громадян закордонними паспортами на території України було виключною компетенцією Міністерства закордонних справ (наразі органи МЗС на території України не займаються питаннями документування громадян паспортними документами).

-  Відповідно до інформації Державної міграційної служби: 

Інформація про платежі у цьому розділі сторінки актуальна лише за умови оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон у підрозділах Державної міграційної служби (при оформленні паспорта за кордоном слід натомість орієнтуватися на тарифи консульського збору). 

Оплачується адміністративний збір, який розраховується як сума вартості адміністративної послуги та вартості бланку

 У разі оформлення протягом 20 робочих днів сума адміністративного збору складає 557 грн. 32 коп., у тому числі:

  • Вартість адміністративної послуги253 грн. (Постанова КМУ від 2 листопада 2016 р. N 770)
  • Бланки паспорта громадянина України для виїзду за кордон виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства (абзац другий частини першої статті 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»). З метою реалізацій вимог вказаного вище Закону ДМС щорічно укладає договори на виготовлення бланків паспорта громадянина України для виїзду за кордон з Державним підприємством «Поліграфічний комбінат «Україна» з виготовлення цінних паперів, яким встановлюється вартість  такого бланка документу. У 2016 році вартість бланку паспорта громадянина України для виїзду за кордон становить304 грн. 32 коп.

У разі термінового (протягом 7 робочих днів) оформлення, сума адміністративного збору складає 810 грн. 32 коп., у тому числі:

У разі термінового (протягом 3 робочих днів у випадках, визначених законодавством) оформлення, сума адміністративного збору складає 810 грн. 32 коп., у тому числі:

Докладніше про оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон дивіться на офіційній сторінці Державної міграційної служби України

До уваги громадян України, які звертаються з питання обміну закордонного паспорта у зв’язку зі зміною прізвища

 (стосується тих громадян, які проживають/перебувають за кордоном, мають паспорт громадянина України (т.з. "внутрішній" паспорт)).

Відповідно до пункту 31 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, його тимчасового затримання та вилучення, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 2014 р. № 152, обмін паспорта для виїзду за кордон у разі зміни інформації (тобто зміни прізвища або імені), внесеної до паспорта для виїзду за кордон, здійснюється в порядку, встановленому для його оформлення.

У разі виникнення обставин (зміни прізвища, імені, дати або місця народження), у зв’язку з якими паспорт для виїзду за кордон підлягає обміну, особа зобов’язана подати зазначені документи протягом одного місяця з дати настання таких обставин /подій.

Відповідно до пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року N 2503-XII, паспорт громадянина України (так званий внутрішній паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства. В Україні – це Державна міграційна служба та її територіальні органи. 

Тобто, у разі зміни прізвища (імені), громадянин України зобов’язаний протягом місяця після зміни свого прізвища (імені) змінити паспортні документи на нове прізвище (ім’я). У разі зміни прізвища або імені особа може подати документи для обміну паспорта для виїзду за кордон в день подання документів для обміну паспорта громадянина України у зв’язку зі зміною прізвища або імені.


Паспорт громадянина України (внутрішній паспорт) можна змінити лише на території України.

Якщо особа в день подання документів для обміну паспорта громадянина України у зв’язку зі зміною прізвища або імені не подала документів для обміну паспорта для виїзду за кордон, ДМС чи його територіальний орган або підрозділ, який отримав документи для обміну паспорта громадянина України, визнає паспорт для виїзду за кордон недійсним, про що протягом однієї доби інформує Адміністрацію Держприкордонслужби та Українське бюро Інтерполу.

У разі неподання особою протягом місяця з дати зміни інформації, внесеної до паспорта громадянина України (крім додаткової змінної інформації), документів для його обміну за наявності у ДМС відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу або розірвання шлюбу (під час якого змінено прізвище), зміни імені паспорт для виїзду за кордон, який підлягав обміну у зв’язку зі зміною прізвища або імені, визнається недійсним.

Щоб уникнути проблем зі зміною паспортних документів внаслідок зміни прізвища/імені Генконсульство рекомендує наступний 

ПОРЯДОК ДІЙ:

  1. Якомога швидше засвідчити документи про шлюб штампом апостиль (переклад документів українською краще зробити на території України, оскільки переклади, виконані на території Німеччини, також мають засвідчуватися апостилем). Якщо обставини, які призвели до зміни паспортних даних, настали більше ніж 30 днів тому, при подачі документів до Державної міграційної служби (ДМС) або Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) доведеться сплатити адміністративний штраф за несвоєчасний обмін документів (у закордонних дипломатичних установах штрафи за несвоєчасний обмін паспорта не стягуються);
  2. Звернутися до ДМС або до ЦНАПу з метою обміну паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон на шлюбне прізвище (при обміні закордонного паспорта слід написати заяву щодо залишення Вам попереднього закордонного паспорта в анульованому вигляді та сплатити відповідне державне мито);
  3. Повертаючись з України до ФРН, надати органам паспортного контролю новий та старий паспорт для виїзду за кордон (а також візовий документ [Aufenthaltstitel], якщо він не внесений до паспорта). У будь-якому випадку для обміну внутрішнього паспорта слід виїжджати на територію України, оскільки послуги з обміну національних паспортів не належать до компетенції закордонних дипломатичних установ України;
  4. Після повернення до ФРН  - звернутися до місцевих органів по роботі з іноземцями (Ausländerbehörde) щодо обміну візових документів на шлюбне прізвище на підставі нового паспорта для виїзду за кордон. 

Якщо Ваш паспорт для виїзду за кордон буде вилучено під час обміну, то для повернення у ФРН з певною ймовірністю доведеться звертатися до Посольства Німеччини за новою візою. Тому важливо не забути подати вищезгадану заяву про залишення Вам анульованого попереднього паспорта.

УВАГА! У закордонних дипломатичних установах паспорт громадянина України, зокрема у форматі пластикової картки, не видається (див. роз'яснення)!

Відповідно до статті 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Оформлення і видача паспорта громадянина України здійснюються розпорядником Реєстру. Відповідно до статті 2 вищезгаданого Закону, розпорядник Реєстру - центральний орган виконавчої влади, на який в порядку, передбаченому законами та актами Президента України, покладено реалізацію державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів. Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Положення про Державну міграційну службу, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 р. № 405/2011, Державна міграційна служба України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів. 

Таким чином, паспорт громадянина України, зокрема у формі ID-картки, оформлюється та видається підрозділами Державної міграційної служби України (ДМС). 

Відповідно до інформації, розміщеної на офіційній веб-сторінці ДМС, з січня 2016 року міграційна служба розпочала впровадження нових паспортів громадянина України у форматі ID-картки. 

Заяви на оформлення паспорта громадянина України у формі картки підрозділи ДМС почали приймати з 11.01.2016 р. і до початку 2020 року роки таких документів нового зразка було оформлено понад 4,3 млн.

На жаль, ні. З 01.10.2016 року внаслідок зміни нормативно-правової бази продовження терміну дії паспортів більше не проводиться. У випадку закінчення терміну дії паспорта згідно з чинним законодавством слід звернутися до Генконсульства з заявою про оформлення нового паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Зміна законодавства відбулася на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України".

  • Неможливість продовження строку дії закордонного паспорта пов'язана також з виконанням вимог ІКАО.
    ІКАО – єдина спеціалізована установа ООН, яка має всі повноваження і несе відповідальність за розробку міжнародних специфікацій для паспортів, віз і посвідчень особи, що використовуються для подорожей, з метою забезпечення сумісності, спрощення, зміцнення впевненості у надійності проїзних документів, а також з метою сприяння національній та міжнародній безпеці. Проїзні документи, що відповідають вимогам ІКАО, та надійний режим управління ідентифікацією особи є потужними інструментами запобігання та боротьби з тероризмом, транснаціональною злочинністю та іншими загрозами. Будь-які слабкі місця в системі управління ідентифікацією особи або недоліки захисту проїзних документів, як правило, використовуються мігрантами з неврегульованим статусом, злочинцями і терористами в усьому світі і є слабкою ланкою у глобальних зусиллях, спрямованих на забезпечення безпеки, стабільності, належного урядування та верховенства закону.

Дані про дітей (особи до 18 років, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі) мають бути внесені до блоку питань №2 Вашої заяви-анкети

Окрема заява-анкета на дитину оформлюється лише у випадку її самостійного виходу з громадянства України за клопотанням одного з батьків (тобто, коли батьки залишаються у  громадянстві України або здійснили процедуру виходу з громадянства раніше). Проте, з 14 років дитина обов'язково має дати згоду на вихід з громадянства за клопотанням одного з батьків (докладніше дивіться в відповідному розділі).

Консульський збір за оформлення клопотання про вихід з громадянства України справляється за кожне клопотання, незалежно від віку особи у клопотанні та кількості дітей, з якими заявник виходить з громадянства:

  • у разі, якщо дитина віком до 14 років виходить з громадянства України разом з одним з батьків, стягується лише консульський збір за розгляд заяви-анкети. Окремий збір за дитину не справляється;
  • у разі, якщо дитина віком від 14 до 18 років виходить з громадянства України разом з одним з батьків або окремо за їхнім клопотанням, стягується консульський збір за розгляд заяви-анкети та збір за нотаріальне засвідчення консулом заяви дитини про згоду на вихід з громадянства .


Наприклад:

доросла особа = 280 євро,

доросла особа + дитина до 14 років = 280 євро,

доросла особа + двоє дітей до 14 років = 280 євро,

доросла особа + дитина від 14 років = 280 + 18 євро,

дитина до 14 років = 280 євро,

дитина від 14 років = 280 + 18 євро.



Відповідно до статті 7 Закону України «Про громадянство України» в редакції від 18.01.2001 р., особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України.


Якщо дитина народилася до 01.03.2001 р.(до набуття чинності Закону України «Про громадянство України» в редакції від 18.01.2001 р.), при різному громадянстві батьків, один з яких на момент народження дитини перебував у громадянств України, дитина є громадянином України:

  1. Якщо вона народилася на території України;
  2. Якщо вона народилася за межами держави, але батьки або один з них у цей час постійно проживали на території України (тобто не оформили виїзд на постійне проживання за кордон).

При різному громадянстві батьків, один з яких на момент народження дитини перебував у громадянстві України, якщо в цей час обоє з батьків постійно проживали за межами України, громадянство дитини, яка народилася за межами України, визначається за письмовою згодою батьків.


Дитина, батько чи мати якої на момент її народження перебували у громадянстві України, а другий був особою без громадянства чи був невідомим, є громадянином України незалежно від місця її народження.


Відповідно до пункту 1 статті 2 Закону України «Про громадянство України», одним із принципів громадянства України є принцип єдиного громадянства. Тобто, якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.


Громадянство України припиняється (стаття 17 вищезгаданого Закону) в таких випадках:

  • а) внаслідок виходу з громадянства (ініціюється особою);
  • б) внаслідок втрати громадянства (ініціюється державою);
  • в) на підставі міжнародних договорів.


Якщо дитина набула громадянства іншої країни за народженням, то для виходу з громадянства України слід надати документ, який підтверджує наявність у дитини іншого громадянства. 

У такому випадку слід оформити у компетентних органах ФРН посвідчення особи дитини (Kinderausweis) або проїзний документ дитини (Kinderreisepass),  зробити нотаріально засвідчену копію першої сторінки (де розміщене фото, зазначені особові дані та громадянство), засвідчити підпис нотаріуса штампом апостиль у відповідному земельному суді (Landgericht) та зробити переклад у  присяжного перекладача (пошук присяжного перекладача: http://www.justiz-dolmetscher.de/suche.jsp ), який теж слід засвідчити штампом апостиль. Чотири звичайні копії засвідченого у такий спосіб документа та перекладу додаються до матеріалів Вашого клопотання.

Так, усі переклади документів, виконані не на території України, мають містити засвідчення підпису перекладача штампом апостиль відповідно до положень Гаазької конвенції 1961 року, яка скасовує вимогу легалізації офіційних документів, обмежуючись проставленням на документі штампу апостиль. Таке засвідчення перекладу дозволяє його використовувати на території інших країн. Якщо переклад було виконано на території України, підпис перекладача має бути засвідчено нотаріусом.


Відповідно до чинного законодавства протягом 30 днів з моменту підписання Указу Президента про припинення громадянства всі документи, які посвідчують особу та громадянство України, мають бути зданими до дипломатичної установи України. 

Тобто, протягом 30 днів від дати Указу, яка зазначена у повідомленні Генконсульства щодо задоволення Вашого клопотання про вихід з громадянства України, Ви повинні здати усі документи, які посвідчують особу і громадянство України:
  • паспорт громадянина України, 
  • паспорт громадянина України для виїзду за кордон, 
  • проїзний документ дитини, 
  • службовий паспорт, 
  • дипломатичний паспорт, 
  • посвідчення моряка тощо) до Генконсульства,
  • крім вищезгаданих документів підлягає вилученню також довідка про реєстрацію набуття громадянства України за народженням.

Разом з тим, укладати на основі цього документа (а також на основі національного паспорта громадянина України) договори та отримувати нотаріальні послуги в дипломатичних установах України Ви не можете з дня підписання Указу. Після закінчення 30-денного терміну неповернуті до Генконсульства документи, що посвідчують особу та громадянство України, оголошуються недійсними та підлягають вилученню органами прикордонного контролю та іншими уповноваженими органами.

Звертаємо увагу, що Генконсульство не несе відповідальності за недотримання Вами вищезгаданих термінів для повернення документів та наслідки вилучення недійсних документів контролюючими органами та пов'язані з цим витрати (скасування перельоту, готельних бронювань, відпусток, непропуск на наземному кордоні, визнання недійсними нотаріальних документів тощо). Тому просимо поставитися відповідально до вчасного повернення документів до Генконсульства.


Просимо звернути увагу на важливість зазначення особових даних дитини  в такій довідці у повній відповідності до свідоцтва про народження: дата народження, написання імені (прізвище, ім’я та по батькові - лише якщо по батькові присвоювалося). У разі виявлення у довідці розбіжностей (наприклад: відсутність по батькові, зазначення лише одної частини подвійного імені тощо), слід звернутися до органу видачі довідки, надавши оригінал довідки, яка містить неточності, та необхідні документи разом з заявою у довільній формі щодо виправлення розбіжностей (замість заяви встановленого зразку).


Якщо довідку було втрачено, то видачу повторної довідки або дублікату чинним законодавством не передбачено. Натомість органом видачі первинної довідки оформлюється довідка про проведену реєстрацію особи громадянином України за народженням.

Слід звернутися до установи, яка оформлювала втрачений документ, повідомити про втрату та надіслати копії документів, які допоможуть оформити довідку про підтвердження проведеної реєстрації.

Допоміжні документи:

  • копія втраченого документа (ідеальний варіант, який рідко зустрічається на практиці)
  • копія закордонного паспорта того з батьків, хто реєстрував набуття дитиною громадянства України
  • якщо дані про дитину вносилися до закордонного паспорта, слід надати копію цих сторінок паспорта 

Зверніть увагу, що на момент оформлення довіреності у Генконсульстві заявник має перевірити повноту та вірність тексту документа. Після чого засвідчує текст довіреності власним підписом під наступною фабулою:  Довіреність мною прочитана, її зміст мені зрозумілий та відповідає моїй волі.

Це означає, що після засвідчення Вашого підпису консулом, жодних змін, виправлень та дописок у довіреність вноситися не може. 

У випадку наявності розбіжностей чи невідповідностей у тексті довіреності слід оформити іншу довіреність і на цей раз більш уважно прочитати текст документа.


Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцеперебування нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцеперебування основної частини рухомого майна (частина перша та друга ст. 1221 Цивільного кодексу України).

При цьому, необхідно мати на увазі, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, а часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частини перша та друга ст. 1220 Цивільного кодексу України).

Місце відкриття спадщини підтверджується:

  • довідкою житлово-експлуатаційної організації,
  • довідкою правління житлово-будівельного кооперативу про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця;
  • записом у будинковій книзі про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця,
  • довідкою адресного бюро,
  • довідкою райвійськкомату про те, що спадкодавець до призову на військову службу проживав за відповідною адресою.
Місце відкриття спадщини не може підтверджуватись свідоцтвом про смерть.

У разі відсутності у спадкоємців документів, що підтверджують місце відкриття спадщини, нотаріус роз’яснює спадкоємцям їх право на звернення до суду із заявою про встановлення місця відкриття спадщини. У такому випадку місце відкриття спадщини підтверджується копією рішення суду, що набрало законної сили.

Якщо спадкодавець, якому належало майно на території України, мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається на підставі Закону України «Про міжнародне приватне право».


Відповідно до статті 70 Закону України «Про міжнародне приватне право» спадкові відносини регулюються з урахуванням положень статей 71, 72 цього Закону правом держави, у якій спадкодавець мав останнє місце проживання, за винятком, якщо спадкодавцем не обрано в заповіті право держави, громадянином якої він був. У разі, якщо після складання заповіту його громадянство змінилося, вибір права спадкодавцем буде недійсним.

Стаття 71 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлює, що спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, – правом України.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування отримують спадкоємці за законом в порядку черговості, визначеною у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (частини перша та друга статті 1223 Цивільного кодексу України).

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, коли спадкоємцями укладено договір про зміну черговості права на спадкування.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Така заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника, а заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом цього строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Спадкоємці мають право на відмову від прийняття спадщини, тобто спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого для прийняття спадщини (шість місяців з часу відкриття спадщини). Заява про відмову від прийняття спадщини також подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування, а неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування. Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.

Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.

Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття (шість місяців з часу відкриття спадщини).

Прийняття і відмова від прийняття спадщини можуть мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.

Зразок заяви про відмову від прийняття спадщини

В__________київську державну нотаріальну контору
гр. _______________________,
що проживає в м. Києві, вул. ________, буд. __,кв.__-
________________________________________
(реєстраційний номер облікової картки платника податку)

ЗАЯВА

29 квітня 2012 року помер мій чоловік – (ПІБ, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податку )_________________, що постійно проживав за адресою: м. Київ, вул.____________ , буд.____, кв.______

Після його смерті відкрилася спадщина

Повідомляю нотаріуса, що від прийняття спадщини я відмовляюсь.

Зміст статей 1269, 1273, 1274 Цивільного кодексу України нотаріусом мені роз’яснено.

Місто Київ,

03 липня 2012 року

Підпис ____________________________/ __________________________/


 


Зразок заяви про прийняття спадщини за законом

В__________київську державну нотаріальну контору
_______________________,
що мешкає в м. Києві, вул. ________, буд. __,кв.__-
_____________________________
(реєстраційний номер облікової картки платника податку)

 

ЗАЯВА

29 квітня 2012 року помер мій батько – (ПІБ, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податку)___________________, що постійно проживав за адресою: м. Київ, вул.____________ , буд.____, кв.______

Після його смерті відкрилася спадщина

Повідомляю нотаріуса, що цю спадщину я приймаю.

Зміст статей 1269, 1273, 1274 Цивільного кодексу України нотаріусом мені роз’яснено.

Місто Київ

03 липня 2012 року

Підпис ____________________________/ __________________________/


 

Зразок заяви про прийняття спадщини за заповітом

В__________київську державну нотаріальну контору
гр. _______________________,
що проживає в м. Києві, вул. ________, буд. __,кв.__-
________________________________________
(реєстраційний номер облікової картки платника податку)

ЗАЯВА

29 квітня 2012 року помер мій батько – (ПІБ, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податку)___________________, що постійно проживав за адресою: м. Київ, вул.____________ , буд.____, кв.______

На день його смерті залишилось спадкове майно, на яке померлий залишив заповіт на моє ім’я, посвідчений 18 вересня 1998 року _______________, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № ________.

Спадкове майно складається з :

- квартири за № ____( прописом ) у будинку № ____ ( прописом ), що знаходиться по вул. _______________, 1/2 якої належала померлому особисто та 1/2 частини якої належала померлій 08 квітня 2001 року __________________, спадкоємцем якої був її чоловік __________________, який фактично прийняв спадщину, але юридично не оформив своїх спадкових прав.

Спадщину я приймаю.

Спадкоємцем, передбаченим ст. 1241 ЦК України є дружина померлого - ________________________________________________.

До зазначеної заяви додаю :



      • копію свідоцтва про смерть громадянина;
      • оригінал заповіту;
      • довідку про останнє місце проживання спадкодавця.

Інші документи будуть подані додатково.

Місто Київ

03 липня 2012 року

Підпис ____________________________/ __________________________/



Зразок заяви про видачу свідоцтва спадкоємцям, які прийняли спадщину

В__________Київську державну нотаріальну контору
гр. _______________________,
що проживає в м. Києві, вул. ________, буд. __,кв.__-
________________________________________
(реєстраційний номер облікової картки платника податку)
гр. _______________________,
що проживає в м. Києві, вул. ________, буд. __,кв.__-
________________________________________
(реєстраційний номер облікової картки платника податку)

ЗАЯВА

24 жовтня 2004 року помер мій батько – (ПІБ, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податку)___________________, що постійно проживав за адресою: м. Київ, вул.____________ , буд.____, кв.______

Після його смерті відкрилася спадщина яка складається з:

- 1/2 ( однієї другої ) частини житлового будинку, який
знаходиться за адресою м. Київ, вул. _____________________,
буд. _____ ( прописом ), загальною площею_____.

- грошових вкладів з відповідними відсотками та компенсаціями,
що знаходяться на рахунках №№ ___________,_____________,
в Дарницькому відділенні №______ Ощадного
банку м. Києва та на рахунку №_________, що знаходиться в
філії Дарницького відділення № ________, Ощадного банку
м. Києва.

Вказане спадкове майно ми, як спадкоємці, що на час відкриття спадщини проживали постійно зі спадкодавцем, прийняли та просимо видати нам Свідоцтва про право на спадщину за законом. Необхідні документи додаємо.

Місто Київ

__ __________ 20 року

  Підпис ____________________________/ __________________________/

Умови перетину кордону України встановлюються Правилами перетинання державного кордону громадянами України (затв. постановою КМУ від 27.01.1995 р. №57 у ред. постанови КМУ №534 від 16.10.2014 р.) Щодо перетинання кордону неповнолітніми громадянами див. пп. 3 - 7.

Громадяни України, які досягли 16 річного віку, можуть самостійно виїжджати з України.

Громадяни України,  які не досягли 16-річного віку, можуть виїжджати за кордон:

  1.  у супроводі обох батьків;
  2.  у супроводі одного з батьків (за умови наявності нотаріально засвідченої згоди від другого з батьків; або без такої згоди - у наведених нижче випадках);
  3. у супроводі осіб, уповноважених батьками, якщо такі особи на момент виїзду з України досягли 18-річного віку (за умови наявності нотаріально засвідченої згоди від обох/одного з батьків. Випадки надання згоди лише від одного з батьків наведені нижче).

Нижче розглянуто випадки виїзду з України неповнолітніх до 16 років.

  1. відсутності на момент виїзду дитини у пункті пропуску одного з батьків (необхідна заява від другого з батьків);
  2. відсутності на момент виїзду дитини у пункті пропуску обох батьків (необхідна заява від обох батьків).


 Заява засвідчується нотаріально, з  зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування дитини у цій державі.


Тимчасовий консульський облік не звільняє від вимоги надання заяви від другого з батьків!

  • якщо другий з батьків є іноземцем або особою без громадянства, що підтверджується записом про батька у свідоцтві про народження дитини*, та який (яка) відсутній у пункті пропуску;
  • якщо у паспорті громадянина України для виїзду за кордон, з яким перетинає державний кордон громадянин, який не досяг 16-річного віку, або проїзному документі дитини є запис про вибуття на постійне місце проживання за межі України чи відмітка про взяття на постійний консульський облік у дипломатичному представництві або консульській установі України за кордоном (Постанова КМУ від 19 жовтня 2016 р. № 733); 
  • у разі пред'явлення документів або їх нотаріально засвідчених копій: 
    • свідоцтва про смерть другого з батьків;
    • рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків;
    • рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім;
    • рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним;
    • рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків;
    • довідки про народження дитини, виданої відділом реєстрації актів цивільного стану, із зазначенням підстав внесення відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України ( 2947-14 ) (під час виїзду дитини за кордон у супроводі одинокої матері).
* свідоцтво про народження та інші документи, якщо їх було видано за межами України компетентними органами іноземних країн, мають бути засвідчені у встановленому порядку та подаватися разом з перекладом українською мовою.
  • при наявності підстав, викладених у частині 5 ст. 157 Сімейного кодексу України (статтю доповнено частиною 5 03.07.2018 р. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання", що набув чинності 28.08.2108 року):

Той із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, крім того з батьків, до якого застосовуються заходи примусового виконання рішення про встановлення побачення з дитиною та про усунення перешкод у побаченні з дитиною, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк, що не перевищує одного місяця, з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей, та у разі, якщо йому відомо місце проживання іншого з батьків, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов’язки, інформує його шляхом надсилання рекомендованого листа про тимчасовий виїзд дитини за межі України, мету виїзду, державу прямування та відповідний часовий проміжок перебування у цій державі.

Той із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк до одного місяця та більше з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей, у разі:

1) наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, підтвердженої довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів;

2) наявності заборгованості зі сплати аліментів, підтвердженої довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.

Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов’язки, не має заборгованості зі сплати аліментів, звертається рекомендованим листом із повідомленням про вручення до того з батьків, з яким проживає дитина, за наданням згоди на виїзд дитини за межі України з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі в складі організованої групи дітей.

У разі ненадання тим із батьків, з яким проживає дитина, нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за кордон із зазначеною метою, у десятиденний строк з моменту повідомлення про вручення рекомендованого листа, той із батьків, хто проживає окремо від дитини та у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів, має право звернутися до суду із заявою про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.

Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем у порядку, встановленому законом.
(роз'яснення на сторінці Державної прикордонної служби: https://dpsu.gov.ua/ua/news/V-Ukraini-udoskonaleno-poryadok-vivezennya-ditey-za-kordon/)

1) які проживають (перебувають) у закладах охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі, - у разі пред'явлення нотаріально посвідченої згоди керівника цього закладу та у супроводі уповноваженої ним особи;

2) які влаштовані на виховання та спільне проживання до прийомної сім'ї, - у разі пред'явлення оригіналу договору про влаштування дитини до прийомної сім'ї або його нотаріально засвідченої копії та у супроводі прийомних батьків або одного з них;

3) які влаштовані на виховання та спільне проживання до дитячого будинку сімейного типу, - у разі пред'явлення оригіналу договору про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу або його нотаріально засвідченої копії та у супроводі батьків-вихователів або одного з них;

4) які перебувають під опікою, піклуванням за рішенням органів опіки та піклування, - у разі пред'явлення оригіналу рішення про встановлення опіки (піклування) або його нотаріально засвідченої копії та у супроводі опікуна або піклувальника;

5) які перебувають під опікою, піклуванням за рішенням суду, - у разі пред'явлення рішення суду про встановлення опіки (піклування) або його нотаріально засвідченої копії та у супроводі опікуна або піклувальника;

6) які відповідно до договору про патронат передані органом опіки і піклування на виховання в сім'ю іншої особи (патронатного вихователя) до досягнення дитиною повноліття - у разі пред'явлення оригіналу зазначеного договору, посвідченого підписом уповноваженої особи відповідної місцевої держадміністрації або міської (за винятком міст районного значення) ради, скріпленим гербовою печаткою, або його нотаріально засвідченої копії та у супроводі патронатного вихователя.

Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з прийомних батьків, батьків-вихователів здійснюється за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням держави  прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з них відсутній у пункті пропуску через державний кордон.

Виїзд з України дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 16-річного віку, зокрема тих, що проживають (перебувають) у районах проведення антитерористичної операції, попередньо повинен бути погоджений зі службою у справах дітей відповідної місцевої держадміністрації або міської (за винятком міст районного значення) ради у порядку, визначеному Мінсоцполітики. {Абзац дев'ятий пункту 6 зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 415 ( 415-2012-п ) від 23.05.2012; в редакції Постанови КМ N 534 ( 534-2014-п ) від 16.10.2014}

Виїзд з України дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 16-річного віку, після їх усиновлення іноземцями здійснюється у супроводі батьків-усиновлювачів у разі пред'явлення рішення суду про усиновлення або його нотаріально засвідченої копії.

Відповідно до п. 7 Правил перетинання державного кордону громадянами України 

Громадяни в'їздять в Україну без будь-яких обмежень. 

(у тому числі неповнолітні).
Разом з тим, слід пам'ятати про необхідність дотримання наступних пунктів Правил:

8. В'їзд/вхід на територію пункту пропуску громадян, які перетинають державний кордон, перебування у пункті пропуску та виїзд/вихід громадян з нього здійснюється за паспортними документами.

9. Громадяни, які перетинають державний кордон, зобов'язані пройти прикордонний, митний та інші види контролю відповідно до законодавства.

10. Пропуск громадян через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами підрозділу охорони державного кордону.

11. Паспортний документ або посвідчення особи на повернення в Україну вважаються дійсними, якщо вони відповідають встановленому зразку, видані уповноваженим на те органом, оформлені належним чином і належать громадянинові, який їх пред'являє.

12. Для здійснення прикордонного контролю громадяни подають уповноваженим службовим особам підрозділу охорони державного кордону паспортні, а у випадках, передбачених законодавством, і підтверджуючі документи без обкладинок і зайвих вкладень.

Докладніше про перетин кордону України див. чинні Правила.

Ветеринарно-санітарний контроль

При переміщенні (ввезенні або вивезенні) тварин через кордон України слід уважно ознайомитися з чинними правилами у частині виконання митних та ветеринарних формальностей.
По-перше, рекомендуємо ознайомитися з відповідною інформацією Держпродспоживслужби України:
.http://www.consumer.gov.ua/ContentPages/Vimogi_Do_Nekomertsiynogo_Peremishchennya_Tvarin/99/. За наведеним посиланням розміщені також контактні дані пунктів ветеринарно-санітарного контролю. Відтак, у разі додаткових запитань у сфері відповідальності Держпродспоживслужби просимо контактувати з відповідною регіональною службою.

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного добробуту населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій зі здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров’я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної й генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції та продуктів харчування.


Інформація про перевезення тварин на вебсторінці аеропорту "Бориспіль":

https://kbp.aero/en/pass/petc/ (Eng.)
https://kbp.aero/pass/petc/ (Укр.)

У разі необхідності пасажири аеропорту «Бориспіль» завжди можуть отримати консультацію у чергового інспектора прикордонного пункту ветеринарної медицини за телефоном: +38 (044) 281-75-92; +38 (067) 274-41-14 або за адресою: terminal-d@vetcontrol.net За більш докладними роз'ясненнями просимо звертатися до перерахованих нижче уповноважених органів.


КОНТАКТНІ ДАНІ ПУНКТІВ ДЕРЖАВНОГО ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНОГО КОНТРОЛЮ ТА НАГЛЯДУ НА ДЕРЖАВНОМУ КОРДОНІ ТА ТРАНСПОРТІ


Митний контроль

По-друге, просимо взяти до уваги, що переміщення тварин (зокрема, домашніх) підлягає контролю митними органами. Згідно зі ст. 375 Митного кодексу домашні тварини, що ввозяться громадянами на митну територію України, підлягають письмовому декларуванню (митна декларація зберігається на весь період тимчасового в'їзду і пред'являється митним органам під час повернення громадянина).
Кількість домашніх тварин, які можуть бути ввезені в Україну громадянином без застосування заходів гарантування, обмежено законом.
Дозволяється тимчасове ввезення (ввезення з метою транзиту) на митну територію України домашніх тварин у кількості не більше ніж 3 ссавців, 6 птахів, 20 акваріумних риб з поданням до митниці ДФС міжнародних ветеринарних сертифікатів, підписаних державним інспектором ветеринарної медицини країни походження (частина п'ята ст. 379 Митного кодексу; ст. 85 Закону № 2498).

Не дозволяється ввезення тварин в Україну в разі підтвердження присутності у країні походження або на територіях, через які переміщувався вантаж, особливо небезпечної хвороби, до якої ці тварини є сприйнятливими (ст. 91 Закону № 2498).

Пам'ятка митників щодо ввезення товарів, речей та тварин в Україну: http://sfs.gov.ua/data/files/205262.jpg

У разі виникнення додаткових запитань у частині митних правил просимо звертатися безпосередньо до Державної фіскальної служби: http://sfs.gov.ua/others/kontakti/kontakti-dlya-podannya-zvernen

Візовий калькулятор

Візовий калькулятор - це допоміжний інструмент, що допоможе розрахувати кількість днів дозволеного перебування на території Шенгенської зони з урахуванням Ваших попередніх поїздок: http://ec.europa.eu/dgs/home-affairs/what-we-do/policies/borders-and-visas/border-crossing/schengen_calculator_en.html?lang=en

Безвізовий режим з ЄС для громадян України-власників біометричних паспортів для виїзду за кордон

З 11 червня 2017 року набув чинності безвізовий режим в'їзду для громадян України, які є власниками закордонних паспортів нового зразку - з носієм біометричної інформації.
Відтак, власники таких документів можуть вїжджати до країн ЄС та Шенгенського простору без необхідності оформлення візи та залишатися на їхні' території на строк (суцільний або сумарний) до 90 днів протягом 180 днів. Проте, слід звернути увагу, що безвізовий в'їзд можливий не до всіх країн/територій, які є членами ЄС та входять до Шенгенського простору (див. наступний блок).

До яких країн Європейського Союзу та Шенгенської зони я можу поїхати без візи?

З 11 червня 2017 року - дня запуску безвізового режиму українці отримали право їздити без віз до 30 країн Європи. Вони діляться на три блоки:
  •  22 країни Європейського союзу, які входять до Шенгенської зони: Австрія, Бельгія, Греція, Данія, Естонія, Іспанія, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Польща, Португалія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехія та Швеція;
  •  4 держави в складі ЄС, які входять до Шенгенської зони, але ще не зняли контроль на своїх внутрішніх кордонах: Болгарія, Кіпр, Румунія та Хорватія;
  • 4 держави, які не входять до ЄС, але є учасницями Шенгенської угоди: Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія.

Але й це ще не все. Візові вимоги для українських мандрівників знімуть також країни та території, які зараз вимагають від українців наявності шенгенської візи, або ж ті, в які можна потрапити лише транзитом через держави-члени Шенгенської угоди, – наприклад, Монако чи Ватикан.

Велика Британія залишила ЄС, а Ірландія – провадить власну міграційну політику, тому для відвідування цих країн громадянам України, як і раніше, потрібно оформлювати візи

Необхідність оформлювати візи також розповсюджується на неєвропейські території Франції та Нідерландів.


Які документи у мене можуть запитати на кордоні з ЄС?

Перетин іноземцями кордону з європейськими країнами регламентує Шенгенський прикордонний кодекс. Прикордонна перевірка заснована на правилах, прописаних у цьому документі, і зводиться до головної мети – переконатися, що мандрівник не планує порушувати європейські міграційні правила.

Прикордонник має право перевірити виконання п'яти вимог, причому ці вимоги не залежать від наявності візи, вони діють рівною мірою для мандрівників, які перетинають кордон у межах як візового, так і безвізового режиму. Умови в'їзду до ЄС наступні:

  1.  наявність документа для перетину кордону (наприклад, закордонного паспорта);
  2.  переконливе обґрунтування мети та умов перебування у країнах Європи;
  3.  наявність достатніх фінансових коштів для перебування в ЄС та для повернення додому;
  4.  відсутність мандрівника у переліку осіб, яким заборонений в'їзд до ЄС;
  5.  відсутність з боку мандрівника загрози для громадського порядку, безпеки, громадського здоров'я та міжнародних відносин.  

Для перевірки мети поїздки на кордоні можуть попросити такі підтверджувальні документи:

Для бізнес-подорожей і відряджень:

  • запрошення на зустріч
  • інший документ, що підтверджує торговельні або ділові відносини
  • квиток на виставку або захід, якщо метою поїздки є їхнє відвідування

Для туризму або приватних подорожей:

  • бронювання проживання або запрошення в довільній формі, якщо ви збираєтеся зупинитися у друзів
  • зворотний квиток (якщо ви подорожуєте автомобілем, це не обов'язкова вимога)
  • маршрут або план вашої поїздки, якщо ви подорожуєте автомобілем

Для подорожей з метою навчання:

  • сертифікат про реєстрацію/зарахування до навчального закладу/курсів/школи
  • студентське посвідчення або сертифікат про відвідування курсів

Для подорожей з метою участі в політичних, наукових, культурних, спортивних або релігійних заходах або з іншою метою:

  • запрошення, вхідні квитки, дані про реєстрацію або програми; у них має бути вказана назва організації, яка запрошує, та термін перебування
  • будь-які інші прийнятні документи, що підтверджують мету візиту

На підтвердження фінансової спроможності або забезпечення поїздки мандрівник може надати такі варіанти підтвердження (на власний вибір):

  • готівкові кошти
  • тревел-чеки
  • оплачене проживання та квитки
  • фінансові гарантії сторони, яка запрошує
  • кредитні картки міжнародних платіжних систем
Важливо! Виписки з банків про стан рахунку, довідки з місця роботи та інші подібні документи не включені до списку та не обов'язкові до надання.

Водночас, якщо у прикордонника виникнуть сумніви, на кордоні вас можуть попросити підтвердити наявність коштів на банківському рахунку – за допомогою банкоматів у зоні прикордонного контролю, інтернет-банкінгу або телефонного дзвінка у банк.

Якщо є бажання, ви можете везти із собою чек з банкомата або інший підтверджувальний документ, але ви не зобов'язані цього робити; прикордонник не має права відмовити вам у в'їзді лише на тій підставі, що у вас немає паперу з печаткою банку. Вибір документа, що підтверджує наявність коштів, залишається за вами.

Також у вас можуть запросити чинну медичну страховку міжнародного зразка, але її наявність не є обов'язковою, а її відсутність не може стати підставою для відмови у в'їзді.


🔥ВАЖЛИВО! З 2021 року буде запроваджено систему ETIAS, що змінить правила в'їзду за безвізом

Систему авторизації ETIAS (European travel information and authorisation system, Європейська система авторизації та інформації щодо подорожі) планують запустити в країнах Шенгену у 2021 році. Це пов’язано із давно запланованою зміною системи контролю на кордонах ЄС. Нововведення не буде стосуватися чотирьох країн ЄС, на які розповсюджується безвіз – Румунію, Болгарію, Хорватію та Кіпр.

ETIAS буде автоматичною системою. Планується, що громадяни безвізових країн для поїздки до ЄС по безвізу, тобто з біометричним паспортом без чинної візи, будуть зобов’язані проходити платну авторизацію на спеціальній онлайн-платформі та вказувати свої дані (детально в розділі FAQ).

Обробка даних буде коштувати 7 євро. Діти до 12 років будуть проходити авторизацію безкоштовно.


Більше відповідей на часті запитання щодо безвізового режиму - на спеціалізованому веб-сайті http://openeurope.in.ua/

Якщо документ, виданий іноземними органами влади, містить попереднє засвідчення уповноваженого органу країни походження документа та штамп закордонної дипломатичної установи України про засвідчення підпису та печатки особи такого уповноваженого органу, це означає завершену процедуру легалізації документа для його використання на території України та в усіх її офіційних органах. На такі документи проставляти штамп апостиль немає потреби.
У відносинах між Україною та ФРН засвідчення документів апостилем почало застосовуватись з 22 липня 2010 року. Тобто, усі документи ФРН, видані після цього, мають бути засвідчені апостилем для їх надання до органів України.
У переліках документів, які подаються для вчинення консульських дій, як правило, окремо зазначається, якщо документ не потребує засвідчення апостилем. В усіх інших випадках документи подаються засвідченими. Про органи ФРН, що проставляють апостиль на німецькі офіційні документи читайте у розділі Засвідчення документів.

Інформація, підготовлена Міжнародною Організацією з Міграції:

Корисна інформація якщо необхідно:
- відновити документи;
- зареєструвати місце проживання або перебування;
- допомога з працевлаштуванням, відкриттям власної справи;
- допомога з оформленням пенсії;
- допомога з питань освіти неповнолітніх;
- медична допомога чи реабілітація;
- соціально-психологічна допомога;
- правова допомога або консультації;
- ввезти майно в Україну;
- стикаєтеся з проявами корупції;
- телефони екстрених служб тощо.

Завантажити пам'ятку

Інформування поштовим шляхом про готовність документів або стан розгляду клопотання  відбувається за рахунок заявника.

Відтак, просимо додавати до матеріалів клопотання / заяви про вчинення консульської дії (якщо в пам'ятці зазначено необхідність надання конверта) зворотній конверт, підписаний Вашою адресою у якості отримувача та маркований відповідно до актуальних поштових тарифів (в залежності від того, як саме Ви бажаєте отримати повідомлення).

Формат листа

Тариф дійсний
 з 01.07.2019

Додаткові послуги

Тариф дійсний
 з 01.07.2019

Загальна вартість з додатковими послугами
Standardbrief (Звичайний лист)
Вага до 20g, Розміри
max. 23,5x12,5x0,5 cm
0,80 €

 

 

 

Einschreiben 

 (рекомендований лист)

 

 

 

2,50 €

 

 

  

Einschreiben 3,30

Kompaktbrief (Компактний лист)
Вага до 50g, Розміри
max. 23,5x12,5x1,0 cm
0,95 €  

Einschreiben 3,45 €

 

Großbrief (Великий лист)
Вага до 500g, Розміри
max. 35,3x25,0x2,0 cm
1,55 €  

Einschreiben 4,05 €

 

Maxibrief (Максимальний лист)
Вага до 1.000g, Розміри
max. 35,3x25x5 cm
2,70 €  

Einschreiben 5,20 €

 

Придбати поштові послуги можна також на веб-сторінці Deutsche Post у вигляді Internetmarke (сплата відбувається онлайн, після чого марку можна просто видрукувати на звичайному принтері).
Докладніше про тарифи - на сторінці Deutsche Post

Якщо у переліку документів до консульської дії, за вчиненням якої Ви збираєтесь звернутися до Генконсульства, є умова про надання документа разом з перекладом, це означає, що переклад має бути виконано професійним перекладачем.
На території ФРН знайти присяжного перекладача відповідного напрямку перекладу можна через спеціальну пошукову форму на веб-сторінці органів юстиції Німеччини: http://www.justiz-dolmetscher.de/suche_action?index=0&sprache=160 . Для вчинення деяких консульських дій (це зазначено на сторінці такої дії) вимагається також додаткове засвідчення такого перекладу штампом апостиль у суді другої інстанції (Landgericht), де складав присягу відповідний перекладач. Для використання перекладу на території України його додаткове засвідчення штампом апостиль обов'язкове.
На території України переклад німецького документа можна зробити у будь-якому перекладацькому бюро. Проте, у цьому випадку знадобиться додаткове засвідчення підпису перекладача у нотаріуса.
Насправді зробити це доволі просто. Можна скористатися зручним інструментом від Google - Input Tools: https://www.google.com/inputtools/try/?hl=uk
Друкуйте транслітом, а Google допоможе трансформувати написані слова у зрозумілий текст українською (або будь-якою іншою мовою з широкого набору).
Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux