15 листопада, в другу неділю перед Різдвяним Постом, Німеччина відзначала всенародний День скорботи, День народного трауру, День пам'яті жертв війн та державного насилля.
Багато десятиліть підряд цей день, в який прийнято думати про смерть, пам'ять, вічність, був певною мірою символом примирення та всепрощення.
Сьогодні світ стрімко змінюється. Війни, про які ми знали лише з історії, теракти, про які ми лише чули з новин в далеких країнах, на жаль, прийшли в наш дім, стали нашим сьогоденням. Ми кожного дня оплакуємо загиблих, убитих, замордованих. Нам часто стає страшно за майбутнє, ми стали жорсткішими.
Але ми не стали черствішими. Ми навчилися сприймати чужий біль, як свій власний, ми навчилися не замислюючись допомагати тим, хто потребує допомоги, ми навчилися цінувати такі банальні, такі прості, але як виявилося такі важливі цінності, як мирне небо, здоров'я близьких, а інколи і зовсім чужих нам людей, дружба, вірність, кохання.
Українці Німеччини оплакують душі кожного безневинно вбитого під час п'ятничних жахливих терактів у Парижі так само щиро, як і душі жертв війн минулого сторіччя, як душі приречених до голодної смерті українських селян, як душі Небесної сотні в Києві, як душі українських воїнів, що ціною свого життя захищали Україну від російського агресора та керованих нею терористів.
В пам'ять про всіх загиблих 15 листопада Українське товариство у Франкфурті-на-Майні організувало та провело благочинний музично-літературний вечір «Українські мотиви», на якому звучала українська поезія в оригіналі та німецькою мовою, а також музика струнного квартету «Lemberg».
Більше див. у фотогалереї.